10.12.2020

Базисні положення ерготерапії

Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту разом з двома провідними українськими університетами (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка  та Хмельницький національний університет) бере участь у міжнародному  проекті «UKROTHE - розробка навчальної програми з ерготерапії в Україні», який реалізується Програмою фінансування ЕС: Erasmus+.

В рамках проекту на Кафедрі фізичної терапії, ерготерапії ПДАФКіС планується підготовка фахівців з ерготерапії відповідно європейським вимогам. Вважаємо важливим ознайомити з основними положеннями нової для України спеціальності.

У сучасному суспільстві проблема повноцінного відновлення порушених функцій  або досягнення  високого рівня соціальної адаптації осіб з обмеженими можливостями, через тяжкі захворювання і травматичні ураження, з вродженими і набутими патологічними станами, осіб старшого і похилого віку, дітей із затримкою фізичного та психічного  розвитку є однією з найважливіших.

Фізичні обмеження ускладнюють життя не тільки самому пацієнту, але і його рідним.

Стратегічним завданням реабілітації повинна бути соціальна адаптація реабілітанта,  допомога у  набутті максимально можливої самостійності у повсякденному житті,  і в такій спосіб забезпечення йому прийнятної якості життя та інтеграції в суспільство.

Важлива роль у вирішенні цієї проблеми належить ерготерапії, яка  набирає популярності в Україні.

Ерготерапія – це складний комплекс реабілітаційних заходів, спрямований на відновлення повсякденної діяльності людини з урахуванням наявних у неї фізичних обмежень.

Ерготерапія використовує знання кількох спеціальностей: біомеханіки, фізичної терапії, медицини, психології, педагогіки,  соціальної педагогіки тощо.

В наші дні настав час для наближення системи ерготерапії в Україні до європейських стандартів, зокрема, розмежування ерготерапії і фізичної терапії, оскільки об'єднання їх може призвести до плутанини і неправильного розуміння унікальної ролі ерготерапевтів у міждисциплінарній команді.

Ерготерапевти – це фахівці, які знаходять нові і прості способи подолання фізичних, психічних та емоційних травм для забезпечення комфортного способу життя людям, щоб вони могли подолати проблеми і мати нормальне життя. Ерготерапевти не тільки надають їм належний догляд і підтримку для боротьби з їх проблемою, але також допомагають їм виконувати щоденні завдання, такі як умивання, одягання, прибирання, приготування і прийом їжі.

Ерготерапевти дозволяють людям вивчати, досягати і підтримувати рівновагу в своїй повсякденній діяльності та заняттях, тобто в турботі про себе, на роботі, в соціальній, розважальній, творчій та інших сферах діяльності, відповідно до їх власного вибору і потреб.

Ерготерапія базується на концепції, що хворі або особи з обмеженими можливостями, активно виконуючи вправи, які пов'язані з побутовою або професійною діяльністю, набувають, відновлюють або вдосконалюють компенсаторні навички, що дозволяють їм свідомо жити повноцінним життям. При цьому вирішальну роль відіграють відношення з навколишнім середовищем.

Мета ерготерапії – максимально можливо відновити здатності людини до незалежного життя (самообслуговування, продуктивної діяльності, відпочинку), незалежно від того, які у неї є порушення, обмеження життєдіяльності чи обмеження участі в житті суспільства.

Мета ерготерапії – це не просто відновити втрачені рухові функції, а й заново адаптувати людину до нормального життя, допомогти їй досягти максимальної самостійності і незалежності в побуті.

Ерготерапевтичну мету формують за правилом SMART:

·  S (Specific) – індивідуальна, конкретна;

·   M (Measurable)  – може бути виміряна;

·   A (Achievable) – можливо досягти;

·   R (Relevant) – актуальна, реалістична;

·   T (Timed) – може бути виміряна та окреслена у часі.

Стратегія втручання базується на індивідуальному підході до кожної людини.

Існують різні ситуації (інсульт, травма, пороки розвитку та ін.), в яких людина, в більшій чи меншій мірі, втрачає можливість жити повноцінним життям, доглядати за собою, виконувати звичайні для кожної людини дії: працювати і заробляти гроші, ходити по магазинам, виконувати роботу по дому, відпочивати і займатися улюбленими захопленнями. З активного члена суспільства вона стає пасивним об'єктом для догляду.

Тому завдання ерготерапевта – не допустити обмеження життєдіяльності людини, обмеження її участі в житті суспільства і зробити її якомога більш активною при виконанні поставлених завдань.

Ерготерапевт навчає самого пацієнта і близьких йому людей, як можна стимулювати той чи інший вид діяльності, і яким чином можна включати навчання і тренування в повсякденне життя. Наприклад, навчаючи пацієнтів одягатися ерготерапевти фокусують увагу на таких моментах:

•  полегшення самостійно вдягатися: ми можемо вибрати одяг, який буде легше одягати (замінити блискавку на «липучки» або використовувати одяг з еластичної тканини);

•  підбір оптимальної пози для того, щоб людині було легше одягатися;

• як розбити одягання на етапи.

При проведенні втручання ерготерапевт завжди повинен прагнути:

• запобігти ризику розвитку обмежень активності або прогресування наявних у пацієнта обмежень;

• поліпшити рівень активності людини або досягти такого рівня активності, який необхідний для незалежності в повсякденному житті;

• підібрати і використовувати допоміжні засоби, спеціальне обладнання, а також адаптувати навколишнє середовище (вдома, у школі, на роботі), щоб поліпшити якість життя пацієнта.

Оцінка можливостей і потреб клієнта, а також програма ерготерапії зазвичай проводиться в природному для людини оточенні: квартирі, в дитячому саду, в школі, на роботі, так як виконання будь-якого завдання залежить від мотивації пацієнта та середовища, в якому воно виконується. Наприклад, дитина може самостійно одягнутися вдома, але не робить цього в незнайомому місці.

Оцінка змін, які відбуваються в результаті проведення програми втручання, проводиться спільно з клієнтом на підґрунті використаних для оцінки методів і поставлених завдань.

Отже, для того щоб ерготерапія мала змогу розвиватись в Україні їй необхідні фахівці, які відповідають європейським стандартам. Тому міжнародний  проект «UKROTHE - розробка навчальної програми з ерготерапії в Україні», що реалізується Програмою фінансування ЕС: Erasmus +: КА2 CBHE є необхідним для правильної організації ерготерапевтичної допомоги в нашій країні.